« Свято 

Святого Миколая » 

 (Виховний захід)

За вікном сніжок летить,
Вітром завіває.
Ви прийшли усі до нас
На зустріч святого Миколая.

Добрий день Вам, люди добрі,
Що сидять в нашій господі !
З наступаючим святом Миколая
Ми раді Вас вітати.
Здоров’я, щастя і добра
Усім Вам побажати !

Заснули скрізь сади веселі,
Завмерли в парках каруселі.
Сплять поле, річка, гори, гай,
Не спить лише школярський край.
Хоч рік Новий іще не близько,
Хоч холодно надворі й слизько,
Та до нас вже скоро
Миколай прийде додому!
І принесе усім гостинці
Та подарунки у торбинці.

І приходить він до нас
Перед Новим роком
Щедрим, добрим і багатим
Пресвятим пророком.
Це було дуже давно. В одній заможній і віруючій християнській родині на півдні Італії народився хлопчик. З дитинства Миколай був добрим і щирим, горнувся до бідних, голодних і скривджених, був дуже набожним. Вихований у страху Божому .Любив бути на самоті або в Божому храмі.
Після смерті батьків Миколай роздав усе добро бідним людям. Своїми молитвами утихомирює бурю на морі, рятує хворих, оживляє безневинно убитих і без ліку творить добрі вчинки.
Молячись, він не досипав ночей, носив простий одяг, їв один раз на день.
І після смерті двері до його серця відчинені для всіх, хто з вірою просить його допомоги. Він є другим після Бога нашим заступником. Через свої добрі вчинки зарахований до ліку Святих.
День смерті – 6 грудня (за новим стилем – 19) - День вшанування Миколи Чудотворця. Є ще й весняний Миколай – 22 травня (день перезахоронення його нетлінних мощей).
Як настане тиха нічка,
Почорніє ліс і гай,
Тоді з неба тихо сходить
Чудотворець Миколай.
Ми, зірочки, спустились з неба,
Щоб освітити путь Святому Миколаю.
Він в саночках до дітей приїжджає,
Подарунки роздає і ось про що питає:
- Чи вмієте молитися ?
- Чи любите сваритися?
- Чи слухняні ви в батьків ?

-А зараз ми завітаємо до українських осель і подивимося, як діти готуються до свята Миколая.

(Інсценізація: Роман, Маруся, Софійка, тато, мама).

Маруся: - 6*6=36, 6*7=42, 6*8=

Роман: - 70

Маруся: - Не заважай, а то поскаржуся мамі.

Роман: - А ти – донощиця !

Софійка: - Заспокойтеся ! Негарно так сваритися братові із сестрою. Та ще й перед святом Миколая. Заробите собі обоє на різки.

Маруся: - Ах, я й забула. Завтра день Святого Миколая. Цікаво, що він нам принесе ?

Роман: - Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.

Маруся: - А тобі вночі поставить у головах мітлу,таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.

Роман: - Які дурниці ти говориш ! Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися та ще й узимку!

Софійка: - Перестаньте сваритися. Закінчуйте уроки, а то незабаром прийдуть мама з татом і будемо вечеряти.

Марійка: - 7*2=14, 7*3=21.

Софійка: - Годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.

Марійка: - Ні, не треба світити, посидимо так. Я б хотіла побачити Миколая, але він так тихо ходить, що ніхто його не бачить, лиш подарунки кладе під подушку.

Роман: - Тобі різку!

Марійка: - Тобі різку ! Ще й довшу !

 
(Заходять батьки).

Батько: - Про що, діти, сперечаєтеся ?

Марійка: - Скоро прийде Миколай !

Батько:

- Та не лише Святий Микола
Сходить з небесного престола.
З ним і Анголи бувають,
Що Святому помагають.
А іще таке буває,
Що услід за Миколаєм
З пекла чорт малий втече.
Всім неробам, пустунам,
Злодіям і брехунам
Він вилами погрожає
Та ще й пеклом їх лякає.

Діти: - Ого ! Пішли вечеряти…

(Інсценізація: Максим, мати).

Мати: - Все затихло надворі.
Сяють зорі угорі.

Максим: - Матусю ! А чому так багато зірок на небі ?

Мати: - Це коли дитина на світ приходить, Бог запалює свічку, і горить вона, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне. Зірочка падає…

 Бачив ?

Максим: - Бачив, матусю, бачив. Матусю, а чому одні зірочки ясні, великі, а
інші ледве видно ?

Мати: - Бо коли людина зла, заздрісна, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, її свічка горить ясно.

Максим: - Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила яскраво і
довго-довго !
-А скажи, матусю, той чортяка страшний дуже ?

Мати: - А ти не бійся чорта, він до нас не прийде, бо ви діти слухняні.

(Інсценізація: діти,зірочка).

Зірочка: - От, цікаво, які подарунки мріють отримати діти від Миколая ?

Дівчинка: - Я ляльок багато маю,
Але прошу Миколая,
Щоб приніс мені новеньку –
Кучеряву і гарненьку !

Хлопчик: - А мені – коня швидкого,
Ще і шабельку до нього !

Дівчинка: - А мені – цукерок трішки,
Шоколадок і горішків !

 
Хлопчик: - А я у Бога завжди прошу
Не цукерок і не грошей,
А здоров’я мамі й тату,
Миру, щастя в нашу хату !

Дівчинка: - Добрий Отче Миколаю,
Ось про що тебе благаю,
Щоб була здорова мати
Й не хворів ніколи тато !

 
Дівчинка: - А я написала листа
«Святий Отче Миколай,
Мою хату не минай.
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху !
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни ! »

(Інсценізація: Максим,мати,зірочки, місяць).

Максим: - Всі чекають, виглядають
Чудотворця Миколая.
Але щось він забарився,
Може, в небі заблудився…

 
Мати: - Ой, смішний ! Та ще ніколи
Ми не бачили Миколи.
Бо приходить він тихенько,
Коли діти сплять любенько.

Зірочка: - Я буду світити ясненько,
Щоб було повсюди, як удень, видненько.

Зірочка: - І я світлом засяю,
Освітлю стежки Святому Миколаю.

Місяць: - Я також, сестриці,
Прийду на підмогу.
Разом ми освітим
Далеку дорогу.

(Інсценізація: Чорт,діти,Анголи,Святий Миколай).

Чорт: - Привіт ! Дзень добрий ! Гутен так !
Вітаю вас на всякий смак !
Моє чортяче шануваннячко,
Любі чортята і чортички !
Я із пекла з різками гнучкими,
Мушу чемних поробити злими.
Гайда зі мною до пекла !

Хлопчики: - Нікуди ми з тобою не підемо !

Чорт: - А ви підете ?

Дівчатка: - Ні! Не підемо! Ми тебе не знали і знати не хочемо !

Чорт: - Не біда, зараз познайомимося.
Розкажу вам по порядку –
Я – маленьке дияволятко
І диявол в мене татко.
Мати – дияволиха,-
Наробити можем лиха !

Діти: - Ми не хочемо до пекла !

Чорт: - Там, знаєте, як добре ! Ні вчитися, ні вуха мити не треба… А ви хіба
любите мити вуха ?

Діти: - Ні!

Чорт: - Ну, от і добре ! (Потирає руки, чаклує) А тепер попробуйте заспівати !

(Діти співають частівки)
                    Частівки
Дівчатка:

 - Ой то хлопці пустуни
Цілий рік збиткують,
А під свято Миколая
Трішечки працюють.

Хлопчики:

 - А дівчата-небожата
Люблять лиш хвалитись.
Одна одну обзивають,
Бо не вміють битись.

Дівчатка:

- Наші хлопці ледацюги
Не хотять робити.
Тільки хочуть біля печі
Свої боки гріти !

Хлопчики:

 - А дівчата цілий рік
Мелють язиками.
А, щоб мамі помагати,
В них часу немає !

Чорт: - Посварив, посварив …
Кулі вже літають.
І дарунки у дітей
Всі попропадають.
Ой, холодна тут зима,
В пеклі холоду нема.
Одягнувся, ніби влітку.
А без шапки і кожуха
Замерзають мої вуха.
Чую… сніг рипить.
О, це вже Анголи сходять із неба.
Десь тут сховатися треба.

(Під музику, танцюючи, входять Анголи).

Ангели: - Слава Ісусу Христу !

Діти: - Навіки слава !

Ангел: - Де з молока тече дорога,
Де безліч зір, де царство Бога, -
Я звідти йду, і вість веселу
Несу у вашу я оселю.

(Чорт чхає).

Ангел: - Тихо, діти, хтось тут є. Треба подивитись.
(тягне чорта за хвіст)

Чорт: - Ой-ой-ой ! Болить !

Ангел: - Ось цей боягуз ! Бачите, де сховався !

Чорт: - І зовсім я не боягуз !
Я із самого пекла примчався !
Прутики вербові приніс
Отим лінивим, що не вчаться.
Хай ці прутики придбає,
Хто батькам не помагає.

Ангел: - Неслухняних в нас нема !
Геть, пекельна сило темна,
Ісчезай, де тьма підземна !
Хай вночі засяє світ,
Миколай прийде до всіх !

Ангел: - На Антипка не зважайте,
Ви молитву пригадайте !

(Діти промовляють молитву)
«Ангеле-охоронителю мій,
Завжди біля мене стій.
Вранці, ввечері, вдень і вночі
Будь мені при помочі».

Ангел: - А тепер заспівайте пісню про Миколая.

Пісня «Ой хто, хто Миколая любить»

Ой хто, хто Миколая любить,
Ой хто, хто Миколаю служить,
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколає!

Ой хто, хто Його пам’ятає,
На поміч Його призиває,
Той із біди вийде ціло,
Охоронить душу й тіло,
Миколає!

Ой хто, хто спішить в твої двори,
Сього Ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєшь нам в гріхи впасти,
Миколає!

Миколай, молися за нами,
Благаєм Тебе із сльозами,
Тебе будем вихваляти,
Ім’я Твоє величати
Навіки.

 (Стукіт у двері.Ангелу передають листа від Св. Миколая)

(Ангел зачитує)

Лист  від Св. Миколая
Слава Ісусу Христу ! Мир цьому дому й усім, хто в ньому !
Любі мої діти ! Шановна громадо ! Я із далеких небесних просторів посилаю вам благословення від Бога, Отця нашого.
Саме сьогодні уночі рік мине,
Як у гостях у вас я був.
Дарунки всім вам роздавав,
Наказував вам чесно жити,
Від зла тікати, а добро творити.
Сьогодні я принесу вам солодкі і смачні подарунки для чемних і, навіть,
не зовсім чемних. Бо ви мені всі любі й милі.

Чорт:

- Кому дарунки ? Забіякам цим і пустунам ?

Ангел: - Ах ти, Чортяко ! Чого вдерся в нашу хату ? Ану швидко тікай !

(Ангел продовжує читати)

Я дарунки оті просто так не даю.
За всі гарні справи я торбину свою
Розв’яжу для дітей, що достойні наград,
Котрі мають повагу до буднів і свят,
Котрі Бога шанують у своїм серці завжди.
Він спасе від невдач, відверне від біди.
Нехай добро з вами буде
І щастя завжди.
Нехай смуток ваш і горе
Спливуть за водою,
І утопить їх хай море
Зі слізьми й бідою.

- Ось, слава Богу, все написав,
Що міг і що знав все розказав.

Діти:
Любий Миколаю, прощення прийми.
Будемо слухняні, будем чемні ми.
Будем пам’ятати заповіді всі,
Хочемо ми жити в щасті і добрі.

Ведуча : - За птахів, що літають у синьому небі,
За рибок, що плавають у глибині –

Діти : - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За Сонце, що гріє промінням світ,
За Місяць і зорі, що світять вночі –

Діти: - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За сніг і за лід, що взимі на землі,
За квіти, що всюди цвітуть навесні –

Діти: - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За звірів, більших від нас усіх,
І за тих маленьких, що ледь бачимо їх –

Діти: - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За тата і маму, братів і сестер,
За тебе й за мене, за дар всіх людей –

Діти: - Дякуєм, Боже, тобі !

Ведуча: - За воду й повітря,
За хліб на столі –

Діти: - Дякуємо, Боже, тобі !

- Сині дзвіночки молитву дзвонять.
Зложим в молитві щирій долоні.
Ніч промине і сонце засвітить…
Вислухай, Боже, що просять діти.

- Нехай цей ранок, що в школі лине,
Принесе запах квіток України.
Нехай ця днина додасть нам сили,
Щоб ми Вкраїну завжди любили !

- Щоб ми, малі, в добрі зростали,
Не знали голоду й війни.
Незгасну віру в тебе мали,
Мій милий Боже, навіки.

(Ангели роздають гостям «миколайчики»)

Ангел:

- Щоб серця в вас не черствіли,
Не були байдужі.
Щоб ви інших розуміли
В голоді і стужі !

Ангел:

- Щоб неправда в домі вашім
І не ночувала.
Щоб лиш правда в серці вашім
Завжди панувала !

(Виконують пісню «Святий Миколаю»).

Свято Миколая - радісне для всіх.
Від дорослих навіть до дитини.
Посмішки ясні і веселий сміх
Ходять від людини до людини.

 ПРИСПІВ:
Святий Миколаю, Святий Миколаю
Руки здіймаєм ми до небес.
Долі щасливої людям бажаєм
Й справжніх чудес, справжніх чудес.

 Хай в зимове свято завжди на поріг
Він до кожного із вас ступає.
А веселий сміх, наш дитячий сміх
Кожному серденько зігріває.

ПРИСПІВ: (2 рази)

Матусю, сонечко моє

Сценарій свята до дня матері

Зала, в якій відбуватиметься свято, прикрашена квітами, повітряними кульками, сердечками з кольорового паперу, вишиваними серветками і рушниками. В центрі — віночок із квітів, від якого у різні боки розходяться стрічки, які символізують дороги. На стіні — рукописна газета з фотокартками мам і дітей, а під фотокартками дитячі вітання.

Вчитель.

Немає щастя більшого для мами,

Як в дивосвіт вести своє дитя.

І захищати серцем і руками

Малу й тендітну свічечку життя.

Щоб променилась вічно, не вгасала,

Несла у Всесвіт світло і тепло.

Та щоб дитина добру долю мала,

І в щасті й радості дитя зросло.

Молитву шепче трепетно вустами,

У Бога просить за своє дитя.

І захищає серцем і руками

Малу й тендітну крихітку життя.

Хлопчик.

Від тебе, мамо, в світ ідуть дороги

І з тебе починається життя.

Усі стежки від рідного порогу

Ведуть твоїх дітей у майбуття.

Дівчинка.

Матусю мила, найрідніша в світі,

Ти наше сонце щире і ясне.

Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,

Твоя любов дитину не мине.

Хлопчик.

Ти вчиш дітей, виховуєш щоднини,

У світ ведеш і думаєш про всіх.

Найбільше щастя — мати для дитини!

Її любов і ласка, щирий сміх.

Дівчинка.

Ти наше сонце лагідне, привітне.

Від тебе ласка, щедрість і тепло.

Нехай сьогодні усмішкою квітне

Твоє лице, щоб радісно було.

Хлопчик.

День Матері і день весни ясної.

Квітує травень, бджілкою дзвенить.

День Матері — Мадонни пресвятої!

Для тебе пісня хай у світ летить!

Виконується пісня про матір (на вибір учителя). На сцену виходить гурт дітей, вони сідають на лавочках і починають розмову між собою.

Дівчинка. А що ви приготували на свято для мами?

Дівчинка.Я намалювала для мами квіти, бо вона дуже любить квіти.

Дівчинка.Я — аплікацію з кольорового паперу зробила і вийшла у мене ціла картина.

Хлопчик. А я вірш написав і розкажу його для мами на святі.

Хлопчик. Я тільки пісню вивчив, але мама буде рада, бо дуже любить, як я співаю. Ми з нею часто удвох співаємо.

Хлопчик. А ми з сестричкою вирішили обід приготувати, щоб мамі догодити.

Дівчинка.Правильно, кожен готує для мами подарунок. Бо яке ж то свято без подарунка? Мама для кожної дитини найрідніша, найдорожча, найкраща і найкрасивіша. Бо вона нам дала життя.

Хлопчик. Так! ………….., правильно говориш. Це велике щастя жити на білому світі, а мами нам подарували щастя жити.

Хлопчик. А звідки взялося таке свято, хто його придумав?

Дівчинка.Свято придумують люди, а хто ж?

Дівчинка.А нащо?

Хлопчик. Ну, це для того, щоб у такий день по-особливому привітати дорогу людину. Бо ж у кожного на Землі є мати.

Дівчинка.То хай би кожного дня і вітали, а то тільки у свято.

Хлопчик. Ну, ……………, таке скажеш! Ти ж сама розумієш, що кожного дня люди дуже зайняті роботою, власними справами, всі поспішають, нема коли вгору глянути. Ось ти йдеш до школи, мама з татом — на роботу, хіба встигаєте вітати один одного?

Дівчинка.Я маму кожного дня цілую, як іду до школи, а мама мене.

Дівчинка.У свято люди мають змогу відпочити, сказати один одному багато теплих слів, поспівати пісень, потанцювати... поспілкуватись і не поспішати.

Хлопчик. От тому і свято потрібне, щоб висловити любов і вдячність мамі.

Говорить старша дівчинка, яка вже давно підійшла, але її не помічали.

Старша дівчинка. От я слухаю вас і думаю, звідки ви так багато знаєте?

Дівчинка.А нам учителька розказувала.

Старша дівчинка. Звісно, вчителька. А от ви мені скажіть, якими лагідними словами ви називаєте свою маму?

Діти. Мама, мамуся, матуся, матінка, матусенька, ненька.

Дівчинка.Ми навіть пісню таку знаємо про чарівні звертання, можемо заспівати!

Старша дівчинка. То заспівайте!

Виконується пісня « МАМО, МАМОЧКО МОЯ».

Старша дівчинка. А ще знаєте пісні про маму? Заспівайте, бо гарно у вас виходить.

Виконується пісня про маму

Старша дівчинка. Що ж, коли все так знаєте про свято, пісні вивчили, вірші, подарунки підготували, то можна і на свято йти, там уже всі зібралися.

Відчиняйте всі двері найширше

Найщирішим веселим пісням!

Ми для мам прочитаємо вірші,

Скажем слово чарівне для мам!

Бо ж матуся — найкраща людина,

Все від неї початок взяло!

І для кожного мама — єдина,

Нам дарує любов і тепло!

Звучить пісня в запису, діти йдуть зі сцени на свої місця. А на кінець піднімається дівчина Мрія. Вона одягнена у довге рожеве плаття, з квітами в руках.

Мрія. Я — Мрія! Так-так, саме те, найкраще, про що і про кого ви завжди мрієте у своєму житті. Мрії, якщо вони реальні, мають здатність справджуватись. От і кожен із вас — це здійснена мрія ваших батьків! Бо ще задовго до того, як ви народились, мами мріяли про вас, думали і вже любили особливою любов’ю, самовіддано і найбільше за все на світі. Кожна мама уявляла свою маленьку донечку або синочка, придумувала ім’я, дарувала сотні чарівних казок, співала пісеньки, розповідала різні історії і мріяла, що її діти будуть найкращими! Кожна мама і зараз мріє про те, що її дитя буде найкраще, найрозумніше, найдобріше. Бо людина починається з добра. Доброта — це велика сила!

Людина починається з добра,

Із ласки, щирості й любові,

Із батьківської хати і двора,

Із теплоти, що є у кожнім слові.

Людина в світ приходить для добра,

Щоб в світі цім добро творити.

Вам зрозуміти, діточки, пора,

Що в серденьку з любов’ю треба жити.

Мрія. - Діти, ви маєте мрію. Звичайно, бо мрія  є у кожної людини. Проте, як правило, про неї не кажуть, щоб не сполохати, не злякати. А то, говорять люди, що коли про неї розповіси комусь, то вона може не збутись, тому й не треба про свої мрії всім розповідати, хай вони живуть у серденьку, хай людина потрошку наближається до своєї мрії, хай прагне її досягти і все робить для того, щоб мрії стали дійсністю.

Нічого не може у світі цім жити

Без сонця ясного, дощу і тепла.

Людині ще треба на білому світі,

Щоб мрія висока у серці жила.

Хлопчик.

Найкраща в світі ти, моя матусю,

Я — твій синочок, я — твоє дитя.

За тебе я щовечора молюся

І за здоров’я, й за твоє життя.

Бо тільки матінка, матуся наша мила

Нас мудрості і доброти навчить.

І дасть маленьким нам могутні крила,

Щоб ми могли до мрії долетіть!

Діти разом із батьками виконують пісню. На сцену виходить Сон волохатий. Йде тихо під спокійну музику.

Сон.

А ви вгадали хто я є?

Звичайно, Сон я волохатий.

Я вечорами йду до хати

Дитятко колихать своє.

Без мене як воно засне,

Та й сон який йому присниться?

Мале дитя вночі боїться

І дожидається мене.

А я дитинку обійму,

Шепчу їй казку, пригортаю,

Їй колискової співаю,

Запрошую в країну сну.

Зі мною співають колискової мами і бабусі, пригортають до грудей своїх малят і зичать їм щасливої долі і спокійних снів. Коли дітки підростають, то самі співають ті чарівні колискові пісні для молодших братиків і сестричок або для своїх ляльок. Хочете поспівати?

Звучать колискові пісні у виконанні мам і дітей.

Сон. Що ж, я незабаром піду, щоб не навівати сну на всіх, але обов’язково прийду до вас увечері, притулюсь до подушки і прошепочу казочку, заведу в країну сновидінь, покажу різні дива. Поведу у минуле і майбутнє, тільки ви добре запам’ятайте свої сни. Сновидіння бувають просто чарівні! Вони мають дивовижні кольори, а бувають і чорно-білі, та завжди цікаві і про щось сповіщають, їх також треба вміти розгадувати. Допоможуть вам у цьому ваші мами, бо вони вміють усе на світі і про все знають. Скільки загадок їм доводиться розгадувати і з усіма вони можуть впоратися. Мами — це дивовижні люди! У них живе якась незбагненна сила, яка їх робить напрочуд сильними, витривалими, мужніми.

 -  Тож саме час загадати кілька загадок мамам і татам, а також дітям.

    У хлопчика стільки ж сестер, скільки й братів, а в його сестри сестер удвоє менше, ніж братів. Скільки в сім’ї сестер і братів? (Три сестри і чотири брати).

    У мене у двох кишенях є гроші. Коли з однієї перекладу в другу одну гривню, то буде порівну. А коли з другої перекладу в першу одну гривню, то в першій буде вдвічі більше. (Сім і п’ять).

    Скільки було: баба, дві матері, дві дочки й онука? (Троє).

    Скільки їх є: мати, дочка, брат, сестра, дядько і племінниця? (Троє).

    Хто найдалі бачить? (Розум).

    Що у світі найшвидше? (Думка).

    Що у світі наймиліше? (Сон).

    На яке запитання не можна відповісти — «Так!» (Ти спиш?)

    На яке запитання не можна відповісти — «Ні!» (Ти мене чуєш?)

Сон. На всі мої загадки ви сьогодні відповіли. Дякую всім! Що ж, мені і справді пора. Я прийду до вас увечері, ми обов’язково помандруємо у чарівну казку...

Сон іде зі сцени, прощається помахом руки. Лунає спокійна музика. А на сцену виходить Любов — дівчина у білому одязі.

Любов. У цій залі стільки ласки і любові, стільки доброти і щедрості, що я прийшла до вас людиною, я — Любов! Те велике, найбільше в світі почуття, без якого не може бути самого життя. Все починається з любові.

Любов — найбільше в світі почуття!

Вона не має меж — безкрая!

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

І крила для польоту нам дає,

І доброту народжує, і ласку.

Пустіть любов у серденько своє,

Вона народить в ньому дивну казку.

У серці матері така любов живе,

Як Всесвіт, безконечна і велика.

Вона рікою дивною пливе,

І не скінчиться, поки в мами й віку.

1 учень.

Матусю рідна, наймиліша,

Тобі я шлю свої вірші.

Ти за усіх найкрасивіша,

У тебе сонечко в душі!

2 учень.

Ти найдобріша, рідна мамо,

Ти все прощаєш дітлахам.

Тобі, матусенько, так само

Я всю любов свою віддам.

3 учень.

Ти з нами поруч — в хаті тихо,

Так затишно і добре нам.

Є місце радості і сміху,

Веселим віршам і казкам.

4 учень

Коли ти поруч, рідна ненько,

Нічого в світі не страшне.

І б’ється рівно в нас серденько,

Біда і горе всіх мине.

5 учень.

Нічого кращого немає,

Коли маленького тебе

Матуся рідна обнімає,

Покаже небо голубе...

6 учень.

Або у темнім небі зорі,

Що кличуть у далеку путь.

Поля безмежні, неозорі,

Що в казку нас, малих, ведуть.

7 учень.

Всього нас матінка навчає,

Щоб добрі, чемні ми були.

Любов’ю щиро зігріває,

Щоб ми в цей світ людьми ішли.

8 учень.

І вчить завжди добро творити,

Веде за руку в майбуття.

Ну, як же маму не любити,

Вона ж мені дала життя!

9 учень.

Вона ж мені цей світ відкрила,

Чарівний, дивовижний світ.

Дала мені, малому, крила,

Щоб я відправився в політ.

10 учень.

Любов над нами сонцем світить,

Ми гріємось в її теплі.

Вклонімось вдячно мамам, діти,

Низесенько, аж до землі!

Любов. Любові забагато не буває. Прийміть її від своїх дітей, вони вас щиро і віддано люблять. Вони для вас заспівають свою пісню, в якій звучатиме найвища любов дітей до матері.

Виконується пісня про маму.

Любов. Коли у сім’ї є любов і злагода, то там завжди панує радість і щастя, виростають мудрі і добрі діти. А зараз ми з вами проведемо веселу гру між родинами. Із слів, які записані на пелюстках квіточки, треба скласти не тільки саму квітку, а й прислів’я, яке там приховане.

На першому столі лежать пелюстки ромашки, на кожній пелюсточці написане слово. З тих слів має вийти таке прислів’я: «Добрі діти — батькам вінець, а погані діти — батькам кінець». На другому столі на пелюстках іншої квіточки таке прислів’я: «Нема того краму, щоб купити маму». На третьому столі на рожевих пелюсточках таке прислів’я: «У дитини заболить пальчик, а в мами — серце». Всі родини одночасно включаються в роботу і мають скласти слова у потрібному порядку, щоб прислів’я звучало правильно. Хто першим складе, той переможець. Всі читають складені у квіточку прислів’я. Переможці одержують приз.

Любов. Я іду із цієї зали , але навіки залишаюсь у вашому серці, бо без любові немислиме життя, любов — найвище в світі почуття! Хай воно завжди живе у ваших добрих і щирих серцях.

На сцену виходить дівчинка Радість у яскравому вбранні, вона співає веселу пісеньку і, проспівавши, звертається до людей.

Радість.

Я — Радість! Як без мене жити?

Я з задоволенням іду до всіх!

Веселим жартом можу насмішити,

Люблю здоровий, життєдайний сміх!

Я сонечком серця вам наповняю,

І задоволення та щастя теж несу.

Потрібна всім, про це я добре знаю,

Бо ж у життя приношу ще й красу.

Люблю я дуже, щоб іскрились очі,

І щоб життя в вас радістю цвіло.

Я бачити веселими вас хочу,

Щоб з серця променилося тепло.

Я — Радість! Як без мене жити?

Тому й прийшла сьогодні я до всіх.

Щоб в свято Мами вас розвеселити,

Подарувати вам веселий сміх.

Ось тепер можна приступати до веселощів. То ж будемо радіти успіхам один одного, тому, що всі здорові, що світ навколо такий красивий та багатогранний, що ми зібралися на свято всіма родинами, разом дорослі і діти, що ми одержали стільки щастя від чудових пісень і віршів. Радіймо тому, що ми живемо у цьому світі, а навколо нас така неповторна краса. Бо ж не кожному вдається проникнути у це життя, а ми — живемо. Тож серця нехай наповняться великою радістю. А щоб нам було ще й весело, то пограємось у веселі ігри, які запропонували наші діти.

Перша гра — це конкурс на найспритніших гравців у повітряні кульки, які треба загнати паличкою у ворота. Для гри запрошуємо три мами, три тата і три дитини. Ось — кульки, ось палички, а он там — ворота. Треба одночасно вести паличками кульки. Чия кулька першою закотиться у ворота, той переможець. Переможець одержує всі кульки, які потрапили у ворота.

Друга гра теж весела, бо змагання буде незвичне, — хто кого переспіває. Братимуть участь всі бажаючі сім’ї. Кожна сім’я співає пісню, в якій є слово «мама». Мають виконуватися лише нові пісні, які ще на святі не співалися.

А тепер гра така ж сама, тільки інші пісні: у яких треба щось рахувати — один, два, три і т. д. (Наприклад,... раз, два, три — калина... або —... тридцять три корови... ).

Радість. Коли такі дружні і люблячі сім’ї, то їм нічого не загрожує, бо в них панує любов, а отже, є завжди радість і щастя. То ж поспіваємо ще для душі, щоб було радісно у кожного на серці, бо пісня й справді допомагає жити і переборювати труднощі, то ж хай у ваших душах не змовкає радість!

Пісня

Любов і Радість, Мрія і Надія

Щодня у кожнім серденьку живе.

Від почуттів таких душа світліє

І хочеться творити щось нове.

І хочеться добро усім робити,

Назвати кожного і рідним, й дорогим.

І прагну я чарівний світ любити

Та жити у гармонії із ним.

Сьогодні свято мами дорогої.

А мама є у всіх або була.

Вклоніться всі до матінки святої,

Бо кожному вона — життя дала!

Виходять маленькі діти.

1. А ще у кожного є матінка єдина —

Це та земля, що народила нас.

Моя найкраща в світі Україна.

Прийми палку любов у добрий час.

2. Вітчизно наша, рідна Україно!

Ти йдеш дорогою до щастя і весни.

Тебе ми любимо так віддано і вірно,

Маленькі й щирі дочки і сини.

3. У нашім серці верби і калини,

І рушники, що в квітах на стіні,

І щирая любов до України

Та колискові мамині пісні.

4. Ти наша мати — рідна Україно.

В твоїх садах щебечуть солов’ї.

Для нас ти наймиліша і єдина,

Бо ми маленькі паростки твої.

5. Прийми від нас любов палку і щиру, —

Дитина кожна серцем промовля.

Бажаємо тобі добра і щастя, й миру,

Моя найкраща, дорога земля!

6. Коріння наше тут же, в Україні.

І предки всі лежать у цій землі.

До тебе, матінко, в любові — всі єдині:

І прадіди, і діточки малі.

7. Є ще одна для всіх Матір Божа, до якої люди звертаються у молитвах. Це Вона наша заступниця і покровителька. Вона народила Сина Божого — Ісуса Христа.

Виходять всі учасники свята. Виносять образ Божої Матері.

8. Матір Божа, для світу єдина.

Ти заступниця наша свята.

Доля в Тебе була непроста.

Народила Ти Божого сина.

9. Матір Божа, свята і єдина.

Перед іменем чистим Твоїм,

Перед образом, нам дорогим,

Опускаємось ми на коліна.

Виходять мама з сином і читають вірші.

Мама.

Тихесенький вечір заходить до хати,

Засвічує в вікнах веселі вогні.

Нас кличе до столу вечеряти мати

І гріють теплом її очі ясні.

Син.

В них стільки любові і щирої ласки,

І ллються рікою чарівні слова.

А ми потрапляєм до мудрої казки,

Що лише в дитинстві такою бува.

А наша матуся усім догоджає,

Щоб затишно й добре усім нам було.

Вона щире серце і лагідне має,

Яке випромінює ласку й тепло.

Мама.

І от за столом вся зібралась родина.

Як добре усім нам, як затишно нам!

І в кожного з нас наша мама — єдина!

Не скривдіть, не кривдіть, любіть ваших мам!

Вчитель.

Мамо, як добре з тобою,

Як щиро звучить твій сміх!

Стежиною йдемо в’юнкою

І сонечко сяє для всіх!

Як добре нам гомоніти,

Співати удвох пісень.

І білому світу радіти,

Стрічаючи кожен день.

Здається, так завжди буде,

І щастю немає меж.

Та все ж, помиляються люди,

І я помиляюсь теж.

Вона ж — найрідніша людина,

На крила дітей підніма.

На цілій землі — єдина,

І кращої в світі нема!

Діти.

Всі стежинки і дороги

Йдуть від рідного... ПОРОГУ.

Нас життєвими стежками

Всіх ведуть за руку... МАМИ.

Все для нас вони зробили,

Щоб ми в світі не... БЛУДИЛИ.

Мама любить нас! Так само

Кожен любить рідну... МАМУ.

Вміє мама захистити,

Може дітям все... ПРОСТИТИ.

Що б не трапилося з нами,

Біжимо куди?... ДО МАМИ.

Відведе біду руками,

І прихилить небо... МАМА.

Вам не передать словами,

Як летить душа... ДО МАМИ.

Підростаємо з роками,

Але мами завжди... З НАМИ.

То ж за все тобі, матусю,

Я низесенько... ВКЛОНЮСЯ.